Як відомо, у минулому сезоні дитячо-юнацькі змагання проходили під егідою створеного Комітету дитячо-юнацького футзалу. Його очолює екс-президент Української дитячо-юнацької футзальної ліги Василь Симонов. Прес-служба Асоціації футзалу України поспілкувалася з Василем Михайловичем, який проаналізував сезон 2015/2016 та поділився планами на наступний сезон, а також думками щодо подальшого розвитку дитячо-юнацького та молодіжного футзалу.    

- Василю Михайловичу, як Ви оціните сезон 2015/2016 у новому форматі?
- Новий формат проведення Всеукраїнських юнацьких змагань з футзалу був задуманий з метою пожвавити роботу з дитячо-юнацькими командами на місцях. Адже ні для кого не секрет, що основна тренувальна робота і, відповідно, ігрова практика, повинна проводитися на регіональному рівні. На жаль, більшість обласних Асоціацій футзалу ставиться до цього за залишковом принципом, не приділяючи організації і проведення дитячо-юнацьких змагань належної уваги. Тому, ми і запровадили триступеневу систему проведення Всеукраїнських змагань. Спочатку регіональні, потім зональні і, нарешті, фінальний турнір. Але не все задумане вдалося здійснити. По-перше - нам фізично не вистачило часу. Комітет був створений 19 жовтня. Якийсь час пішов на організаційні питання, і почати свої змагання ми змогли тільки у грудні. Другим негативним моментом стало те, що ми не вгадали з часом проведення фінальних турнірів чемпіонатів України – квітень. Але це вже випливало з першого пункту. Багато команд у квітні вже виходять на поле для участі у футбольних змаганнях. Тому деякі команди, навіть завоювавши право брати участь у фіналі, були змушені відмовитися від подальшої участі. Тому перший сезон виявився не ідеальним.

- Чи можна порівняти той рівень змагань, який був у той час, коли Ви були президентом Української дитячо-юнацької футзальної ліги, з рівнем змагань у нинішньому дитячо-юнацькому чемпіонаті України?
- Рівень приблизно однаковий. Наші дитячі тренери не стали гірше працювати, хоча проблем у них стало більше. Вся справа в тому, що для зростання майстерності учасників необхідно створити більш насичений змагальний цикл. Команди повинні грати значно більше, ніж це було раніше. Орієнтиром для нас служить система проведення змагань, яка була у юнаків 1987-88 р. Це були чотири тури, всі команди зіграли двоколовий турнір. Відповідно, був і результат. Збірна України у цій віковій категорії стала призером чемпіонату Європи.

- Ви повернулись у дитячо-юнацький футзал після того, як роботу вже екс-президента УДЮФЛ Андрія Лесика було визнано незадовільною. Скажіть, будь ласка, скільки знадобиться часу для того, щоб повернути дитячо-юнацьким змаганням колишній рівень?
- Справа не в організації, яка проводить змагання, а в системі проведення самих змагань. УДЮФЛ теж залишила позитивний слід. Це був крок вперед у організаційному плані. Але зараз потрібно вже рухатися далі. Ще раз повторюся, потрібно створити умови для команд, які хочуть грати у футзал. Чемпіонат України не повинен складатися з чотирьох ігрових днів і 5-6 ігор.

- Враховуючи те, що зараз всеукраїнські дитячо-юнацькі змагання проходять під егідою Комітету дитячо-юнацького футзалу України, яке місце у структурі Асоціації футзалу України займає УДЮФЛ?
- УДЮФЛ на даний момент є колективним членом Асоціації футзалу України і може займатися тим же самим – проведенням дитячо-юнацьких змагань, крім офіційних турнірів – чемпіонатів і Кубків України..

- Вже два роки поспіль проходять змагання Шкільної футзальної ліги України, але вони, наскільки мені відомо, проходять не під егідою Комітету дитячо-юнацького футзалу. Чому так сталося?
- Це розумне рішення. Це абсолютно різні по своїй специфіці, контингенту учасників турніри. Єдине, що, як мені здається, треба зробити, то відокремити від участі у змаганнях Шкільної ліги учнів ДЮСШ. Проведення Шкільної ліги – це чудова можливість для проведення селекційної роботи для ДЮСШ та Академій футзальних клубів. До речі, цим відмінно користуються «Ураган» та «Спортлідер+».

- Комітет дитячо-юнацького футзалу наразі займається змаганнями виключно серед хлопчиків. Чому Комітет не приділяє уваги змаганням серед дівчат?
- У структурі АФУ існує Комітет жіночого футзалу, який успішно справляється з цим завданням.

- Василю Михайловичу, не можу не спитати про інцидент, який стався під час одного з фінальних етапів дитячо-юнацького чемпіонату України, де наче б то виникали питання з підставами гравців. Чи можете Ви це прокоментувати?
- Так, на жаль, у фінальному турнірі Кубка України серед юнаків 2005 року народження був виявлений гравець, який був старший потрібного віку. Після проведеного аналізу фактів було встановлено, що вина тренера в цьому інциденті відсутня. Дитина переїхала у Запорізьку область з іншого регіону вже зі сфальсифікованими документами. Засмучує те, що це порушення не змогли виявити на регіональному етапі.

- Після останнього подібного скандалу, коли знайшли «замазанного» гравця у команді «Енергія-94», планувалося створити електронну базу даних, щоб у подальшому запобігати таких проблем. Як наразі просувається справа щодо створення такої бази?
- Нам виділено місце на електронному ресурсі ФФУ для створення такої бази. Ми починаємо з п'яти фінальних турнірів (U-19, U-17, U-15, U-13, U-11). Сподіваюся, що надалі наші можливості розширяться.

- Є така думка, що для того, щоб дитячо-юнацький футзал мав більш потужний розвиток, його треба більше популяризувати у плані подачі інформації. Скажіть, будь ласка, які наразі справ из інформаційним висвітленням дитчяо-юнацьких змаганнь як на місцях, так і в Україні?
- Це дуже болюче питання. В Україні зараз проводяться дитячо-юнацькі обласні змагання з футзалу в тому форматі, до якого ми прагнемо, тільки в Харківській, Львівській, Запорізькій, Одеській областях та місті Києві. Але їх висвітлення залишає бажати кращого. Дуже мало інтерв'ю, фото, іншої докладної інформації, в основному, лише результати та турнірні таблиці.

- У цьому сезоні Комітет дитячо-юнацького футзалу вперше за останні роки провів змагання серед 19-річних юнаків. Наскільки складно було організувати цей турнір, враховуючи те, що у багатьох команд просто немає такої вікової категорії – U-19?
- В своїй більшості, випуск учнів у ДЮСШ проводиться в 17 років, якщо у команди немає яких-небудь досягнень і можливості сформувати ГСД (Групу спортивного досконалості). За ідеєю, цієї вікової категорії повинні займатися клуби Екстра-ліги та Першої ліги. Але на практиці лише одиниці клубів приділяють цьому увагу. Я вважаю, що АФУ повинна приділити цьому питанню серйозну увагу, а клуби Екстра-ліги та Першої ліги мають розуміти серйозну необхідність цього. Як наслідок, у турнірі брали участь лише чотири команди, що не додає авторитету Україні, як футзальній державі.

- Чи виникала думка зібрати для цього турніру молодих гравців 1997 року народження з команд Екстра-ліги та Першої ліги, тим більше, що більшість таких гравців на момент проведення змагань вже не грали за свої команди?
- Зібрати для того, щоб брати участь окремою командою? Я думаю, що тоді б був порушений спортивний принцип. Ясно, що така своєрідна юніорська збірна України була б сильніше за інших учасників. Ну і, до того ж, у гравців, яких Ви маєте на увазі, є діючі контракти. Чесно сказати, ми про це навіть не думали.

- У футзальних колах думки стосовно проведення у Харкові чемпіонату U-19 розділились. Одні були задоволені тим, що такий чемпіонат був проведений, роблячи акцент на його важливості для українського футзалу. Інші ж були незадоволені тим, що він був проведений наприкінці сезону і практично спонтанно. Що можете сказати стосовно цього?
- Те, що він був проведений навіть у такому форматі – це вже добре. Звичайно ж, ми розраховували і на «Ураган», на «Спортлідер+», «ЛТК-ІнБев-НПУ» та інших представників Екстра-ліги. У підсумку, лише харківський «Локомотив» зміг показати свій найближчий резерв і заслужено переміг в цьому турнірі.

- Я знаю, що на цьому чемпіонаті у Харкові був присутній головний тренер молодіжної збірної України Олександр Косенко, який також казав, що такі змагання – важливі. Скажіть, будь ласка, чи може у перспективі подібні змагання посприяти створенню юніорської збірної України?
- Створення юніорської збірної України та її участь у подальших змаганнях було одним із завдань проведення чемпіонату України U-19. Зараз сформований розширений склад юніорської збірної у кількості 27 осіб. Я сподіваюся, що АФУ створить умови для проведення навчально-тренировочног збору для цієї команди та участі в якихось змаганнях для данного віку.

- Як Ви ставитесь до формату Другої ліги, який передбачає те, що у цих змаганнях гратимуть молодіжні команди клубів Екстра-ліги?
- Я позитивно ставлюся як до самого проекту Другої ліги, так і до ідеї участі в ній молодіжних або юніорських команд професійних клубів. В свій час в ДЮСШ «ЕХО» наші юнацькі команди, починаючи з 15 років, грали в Кубку ФК «Універ». Участь у турнірі з досить сильними аматорськими командами дає можливість молодим гравцям зробити якісний стрибок у рівні своєї майстерності. Тому що їм доводиться вишукувати внутрішні резерви, щоб гідно протистояти більш досвідченим суперникам. Але не потрібно забувати і про те, що молодь буде набагато швидше прогресувати на позитивних емоціях. Для цього потрібно молодіжні склад «розбавляти» кількома більш досвідченими партнерами, щоб не було безпросвітних поразок.

- Виходячи з попереднього питання – чи не втратить сенс створення чемпіонату України у вікових категоріях U-19 та U-21?
– Я вважаю, що при хороших умовах та розумінні ситуації як з боку Асоціації футзалу України, так і Комітету дитячо-юнацького футзалу, можна зробити так, щоб ці турніри змогли реально влитись у змагальну структуру АФУ так само, як і Друга ліга. І я поясню, чому ці змагання теж потрібні. У багатьох країнах Європи проводяться молодіжні та юніорські змагання у вікових категоріях U-19, U-20, U-21. У різних країнах – по-різному. Тому, я вважаю, що і у нас потрібні бути такі турніри. Хтось каже, що у 19-20 років хлопці вже мають грати на високому рівні. Але давайте не будемо забувати, що в багатьох ДЮСШ після 17 років хлопці вже ризикують не потрапити кудись вище. А ми знаємо, що у такому віці гравці нестабільні, і їм десь треба знаходити цю стабільність, якщо вони хочуть надалі прогресувати. Добре, якщо ти займаєшся футзалом у «Локомотиві», «Урагані» чи «Спортлідері+». Але ж там місця на всіх обдарованих дітей не вистачить, чи не так? От ми у травні провели чемпіонат серед юнаків 1997-98 р. н. У наступному сезоні багато хто з цих юнаків вже не гратиме. Однак, наразі питання стоїть наступним чином: що треба зробити, щоб не втратити цих талановитих хлопців, які теоретично можуть скласти вже зараз основу молодіжної збірної України? Ми з гравців 1997 р. н. знаємо зараз кількох гравців, які вже грають у Екстра-лізі та Першій лізі. Але це – тільки верхівка айсберга. Хто до чемпіонату U-19 у Харкові знав Дмитра Бутова, Андрія Теряєва, братів Воронцових? Хіба що ті, хто проти них грає у Кубку ФК «Універ». А зараз – я впевнений у цьому – вони потраплять «на олівець» головному тренеру «Локомотива» Євгенові Ривкіну. Але для того вони мають бути на видноті.

Враховуючи те, що вікові обмеження для молодіжних команд у Другій лізі – це вікова категорія U-19, то туди вони вже не потрапляють. А це означає, що є ризик того, що вони перестануть прогресувати. Тому, я вважаю, що їм було би цікаво грати у категорії U-21. Заодно, і тренери дорослих команд могли би бачити тих гравців, які могли би вже незабаром заграти у Екстра-лізі. До речі, це стосується не тільки команд, які представляли би клуби Екстра-ліги. Припустимо, є у дніпровського «Спартака-ЮВІКО» талановиті хлопці 1997 р. н. То чим це не шанс для них проявити себе, щоб потрапити у одну з команд Екстра-ліги? Це – один з прикладів. Тому, я вважаю, що чемпіонати U-19 та U-21 потрібні. До речі, востаннє турнір серед 21-річних гравців проводився у 2011-му році в Алушті, де відбувались «Молодіжні ігри». З тієї плеяди молодих футзалістів багато хто зараз грає і у дорослому футзалі. Окрім того, чемпіонати у цих вікових категоріях допоможуть головному тренеру молодіжної збірної України з інформацією щодо гравців, які можуть отримати виклик у збірну. А молодіжна збірна – це найближчий резерв головної команди, яка рано чи пізно буде омолоджуватись. І щоб у нас не було потім питання «Ким омолоджувати національну збірну?», ми маємо проводити такі змагання, бо вони є важливими.

- Як, на Вашу думку, можна залучити клуби Екстра-ліги та Першої ліги до створення дитячо-юнацьких команд та молодіжних складів?
- Ми не можемо змусити клуби займатися підготовкою власного резерву. Вони самі повинні розуміти важливість та перспективність цього резерву, як джерела поповнення головної команди клубу. При цьому, не важливо, аби даний резерв боровся за призові місця на своєму рівні. Тобто, важливо, щоб він награвався. Навіть коли у клубів Вищої ліги (а потім і Екстра-ліги) був обов’язок виставляти дитячо-юнацькі команди, багато клубів ігнорували ці вимоги або виконували їх надто формально. Зрозуміло, що зараз складна економічна ситуація в країні. Але без вирішення цього питання прогресу в українському футзалі, у тому числі і національних збірних різного віку, буде досягти важко.

- Як Ви вважаєте, чи має право на життя думка, щоб клуби Екстра-ліги та Першої ліги створювали молодіжні склади на базі студентських команд?
- Це один з варіантів вирішення проблеми, так само як і створення юнацьких команд на базі муніципальних і відомчих ДЮСШ, створення відділень футзалу. Цей шлях менш витратний у фінансовому плані, але потрібні бажання самих клубів для втілення кроків у цьому напрямку.

- Які плани у Комітета дитячо-юнацького футзалу на наступний сезон? У яких вікових категоріях планується провести чемпіонати України?
- Категорії залишаються ті ж самі – 19, 17, 15. 13 І 11 років. Додатково у деяких вікових категоріях ще будуть проходити інші змагання. Але система проведення чемпіонатів України буде змінена. Напевно, Ви знаєте, що в минулому сезоні у Західній конференції був проведений експеримент, який виявився вдалим. У цьому сезоні команди будуть виступати в чотирьох або двох конференціях (в залежності від кількості учасників) за системою ігор з роз'їздами (Захід, Центр, Північ, Схід) і турової системи (Захід, Схід). Кубки України будуть проведені за торішньою схемою.

- Чи планується взяти під свою егіду дівочі змагання та Шкільну футзальну лігу?
- Поки що ці змагання не входять в систему наших пріоритетів. Їх проведенням будуть займатися ті ж Комітети, що і в минулому році.

- Якщо визначити лауреатів у вітчизняному дитячо-юнацькому футзалі за підсумками сезону 2015/2016, то хто би переміг за версією Комітету, і у яких номінаціях?
- Лідери дитячо-юнацького футзалу залишилися ті ж, що і раніше. Це «Іллічівець» (Чорноморськ), «Темп-ЗАЕС» (Енергодар) та «Ураган» (Івано-Франківськ).

Артем Терентьєв, прес-служба Асоціації футзалу України